НПП КРАКОВ


Как украинский бизнес адаптируется к блокаде границы

Новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обіцяє остаточно розблокувати український кордон. Втім, український бізнес не сидить в очікуванні цього “дива” й вже активно перебудовує логістичні шляхи, тоді як польські компанії – втрачають кошти та клієнтів, пише НВП КРАКОВ з посиланням на УНІАН.

З листопада українці напружено слідкували не лише за подіями на фронті, а й за ситуацією на польському кордоні, де місцеві перевізники влаштували масштабний страйк, заблокувавши для українських далекобійників усі ключові пункти пропуску. Основною вимогою протестувальників було скасування так званого “транспортного безвізу”, тобто повернення для українських водіїв дозволів на перетин кордону, які діяли до повномасштабної війни – нібито для захисту польських перевізників від, як вони заявляли, “нечесної конкуренціїї”.

Через блокаду український бізнес зазнав шалених збитків. Ба більше, попри обіцянки протестувальників пропускати військові та гуманітарні вантажі, волонтери неодноразово скаржилися на несвоєчасні поставки дронів, різних комплектуючих та навіть медичних препаратів, необхідних для українських захисників. Єдині, кому ця ситуація грала на руку – російські загарбники.

І хоча у понеділок повідомлялося про відновлення руху на найбільшому пункті пропуску “Ягодин – Дорогуськ”, того ж вечора польські протестувальники знову перегородили дорогу фурою. Наступного ж дня про його розблокування відзвітував вже міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. Крім того, надію вселяє заява нового прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який обіцяє раз і назавжди поставити крапку у цьому питанні.

Втім, радіти остаточному вирішенню проблеми ще зарано – заблокованими досі лишаються інші великі пункти пропуску на кордоні з Польщею: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська”, а також “Медика – Шегіні”, проїзд через який перекрили польські фермери.

Ситуація, що склалася, вчергове доводить – поляки не виносять конкуренції із Україною, а чим ближче ми наближаємось до ЄС, тим більше каменів спотикання із сусідами знаходимо. Тож, українському бізнесу варто готуватися до нових несподіванок та перепон.

Втрати українського бізнесу

Керівниця юридичного бюро “Енея” Яна Казьміна у коментарі УНІАН зазначає, що після того, як український експорт опинився під загрозою повної зупинки через російську морську блокаду, угода з ЄС про скасування дозволів для українських автоперевізників стала справжнім рятівним кругом для України, адже дозволила переорієнтувати традиційні експортні вантажопотоки на нові, наземні маршрути. І подальші протести з боку польських фермерів та перевізників, а також їх послідовників з інших країн виглядали не інакше як шантаж, який став новим серйозним викликом для української міжнародної торгівлі.

Поляки не виносять конкуренції із Україною /​​ фото ua.depositphotos.com

“Шантажуючи фізичним блокуванням українського експорту, перевізники однієї з держав-членів ЄС вимагали, де-факто, припинення дії укладеної між Україною та ЄС угоди, що передбачає лібералізацію вантажних перевезень автомобільним транспортом. Так, у лютому, квітні, на початку червня, з початку листопада наш експорт почергово блокували польські, болгарські і румунські фермери. Внаслідок такого блокування фізична та електронна черги на виїзд з України кожного разу сягала “довжини” у 3-4 тисячі вантажних машин”, – каже Казьміна.

Експертка зауважує, що таким чином експорт аграрної та харчової продукції з України автомобільним транспортом (рівно як і експорт морськими шляхами) стає все більш непередбачуваним. Також це дає підстави для сумнівів у готовності ЄС забезпечити реальну лібералізацію вантажних автомобільних перевезень, як це передбачено відповідною угодою.

За підрахунками Європейської Бізнес Асоціації, в середньому один день простою вартує одній компанії втрат у розмірі близько 1 мільйона гривень. І блокування руху на кордоні польськими перевізниками вже призвело до численних негативних наслідків для бізнесу та їх контрагентів за кордоном.

“Суттєво зростають витрати на перевезення, що впливає на собівартість продукції та цінову конкурентоспроможність компаній. Бізнес вже повідомляє про дефіцит транспорту, зокрема й через небажання перевізників брати замовлення на час страйку”, – повідомляють в Асоціації.

У ЄБА зазначають, що  неможливість виконати зобов’язання перед українськими та іноземними замовниками також, ймовірно, потягне за собою штрафні санкції з боку покупців, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів. А неможливість імпортувати необхідну сировину чи комплектуючі створює ризики для українських виробництв.

“Але і для ринку Польщі та, загалом, ЄС ця ситуація несе схожі ризики – фінансові втрати, ризик порушення зобов’язань, тощо. Адже далеко не завжди Польща є кінцевим пунктом призначення для української продукції, а транзитною зоною, через яку товари потрапляють на ринки Німеччини, Чехії, Литви тощо”, – наголошують в Асоціації.

Далеко не завжди Польща є кінцевим пунктом призначення для української продукції / фото twitter.com/OlKubrakov

Яна Казьміна, у свою чергу, додає, що блокада польського кордону впливає як на імпортерів, так і на експортерів.

“Наприклад, транспортні витрати зросли вже вдвічі, що впливає на вартість продукції в цілому. Крім цього, перевізники змушені тепер їхати через Словаччину та Угорщину, що призводить до великих черг і на цих напрямках”, – каже експертка.

При цьому, блокування поляками кордону є більше політичним питанням, ніж економічним.

“Поляки виторговують собі дотації на аграрний блок, який повністю дотаційний. Наші ж українські аграрії, попри війну та відсутність дотацій з боку держави, намагаються триматися на плаву і бути конкурентними. Цьому точно польським аграріям потрібно ще вчитися в українських аграріїв”, – наголошує Казьміна.

Переорієнтація бізнесу

Звісно, українські підприємці, чиї вантажі були паралізовані на кордоні, та влада змушені були шукати вихід із ситуації. Основне питання полягало в перебудові логістики. І це стосується також майбутніх перевезень, адже марно розраховувати, що страйкарі раптово відмовляться від своїх планів та не заблокують якийсь з пунктів пропуску повторно. Таким чином, в умовах жорстокої війни, яка продовжується майже два роки, українці змушені ще вирішувати штучно створені сусідами проблеми для бізнесу.

Досить оригінальним рішенням української сторони було вивезення вантажівок за кордон на потягах – на допомогу в цьому експортерам прийшла “Укрзалізниця”, яка 7 грудня відправила до Польщі перший контрейлерний поїзд, на платформи якого було завантажено 13 тягачів з напівпричепами. Трансфер водіїв автівок при цьому забезпечувався автобусом.

Досить оригінальним рішенням української сторони було вивезення вантажівок за кордон на потягах / колаж УНІАН, фото скріншот з відео

Звісно, такий спосіб є досить складним, але він дозволив тоді зрушити справу з мертвої точки. Хоча, як розповів у інтерв’ю УНІАН віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін, така поїздка вартує перевізнику додаткові 1600 євро.

Українські компанії, яких зачепила блокада, намагаються знайти й інші альтернативні логістичні шляхи.

Наприклад, власник мережі “Медтехніка” Олексій Давиденко ще наприкінці листопада розповідав, як перша фура із його продукцією перебудувала свою логістику і рушила з польського порту Гданська через Угорщину. І хоча замість звичайних трьох діб водій їхав шість, він не стояв заблокований, а продукція, на яку усі чекали, таки приїхала в Україну.

“Це означає, що родина водія буде нагодована. Що його роботодавець не збанкрутує. Що експортер зможе вивезти вантажі і отримати валютну виручку. Що імпортер зможе завезти вантажі і забезпечити країну необхідним”, – написав Давиденко на своїй Facebook-сторінці.

Також він зазначив, що вперше від початку війни компанія “Медтехніка” забронювала місця на кораблях, які припливуть не в польський Гданськ, а в румунський порт Констанца, а з січня взагалі вся їхня морська і авіа-логістика буде побудована в обхід Польщі – через Румунію.

Керівник департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній ZAMMLER Олександр Кирилюк підтвердив, що за понад місяць блокади українська логістика адаптувалася і дуже змінилася.

“Починаючи з перших днів блокади, коли накопичилася велика кількість автівок на кордоні, почали використовуватися об’їзні шляхи. Спочатку це була Словаччина, тому що це найближчий кордон після Польщі. Потім, коли вже черга виникла на цьому пункті пропуску, все більше автівок переміщалися в Угорщину – там ще один пункт пропуску, Чоп. Зрештою, і на цьому пункті пропуску зібралася величезна кількість автівок – там черга на даний момент складає близько 3-4 діб. Деяка частка автівок поїхала навіть на Румунію”, – розповів він у коментарі УНІАН.

Кирилюк зазначив, що довжина маршруту виросла втричі: якщо маршрут Варшава-Київ складає до 800 км, то наразі, через інші країни – близько 2500 км. А більші відстані очікувано призводять до значного зростання витрат.

Якщо маршрут Варшава-Київ складає до 800 км, то наразі, через інші країни - близько 2500 км / фото ua.depositphotos.com

“Додаткові країни – це додаткова оплата доріг в кожній з цих країн, європейський дизель (тому що потрібно дозаправлятися в Європі) і оплата водія, звісно. Це був перший етап перебудови логістики”, – пояснює керівник департаменту міжнародних автоперевезень.

Пошук нових рішень

Пізніше, коли перевантаженими виявились усі пункти пропуску на українському кордоні, компанії почали звертати увагу на маленькі автівки, які можуть брати вантажі до 3-3,5 тонн.

“Більшість компаній, в тому числі ми, зараз використовують цей тип транспорту, тому що вони курсують іншими пунктами пропуску, які на даний момент не блокуються, і там швидкість перетину, залежно від кількості транспорту, займає від 1 до 2 діб. Ці автівки можуть швидко перетинати кордон як на виїзд з України, так і на в’їзд в Україну”, – розповідає Кирилюк.

Звісно, проблема полягає в тому, що такі автомобілі можуть брати лише малотоннажні вантажі, але цей варіант є виходом з ситуації для клієнтів із легкими, але об’ємними товарами.

“Інших варіантів, на жаль, немає. Зараз пробують варіант із залізницею, але насправді є великі питання до реалізації цього проекту в майбутньому: щодо митного оформлення, водіїв і перетину ними кордону”, – каже він.

За словами експерта, наявна бронь існує тільки для водіїв, які перебувають в машині – по системі “Шлях” водій і автівка зв’язані між собою. Якщо ж вантажівка рушає на потязі, а водій – іншими шляхами, це створює для нього додаткові проблеми, механізмів вирішення яких поки що не існує.

Втрати для винуватців блокади

Слід зазначити, що страйк перевізників та аграріїв неминуче шкодить і безпосередньо Польщі.

За словами власника мережі “Медтехніка” Олексія Давиденко, водії фур в бажанні заробити більше залишили без доходу польських робітників морських портів, ліцензійних складів, митних органів, магазинів, стоянок, АЗС і багато інших польських бізнесів, які заробляли на фразі “Польща – це зручний і швидкий транспортних хаб”. І якщо українські перевізники масово почнуть змінювати логістичні шляхи для своїх вантажів, це точно обернеться для них збитками.

“Якщо це зроблю один я – вони це, звичайно, не відчують. Але якщо завтра цим шляхом підуть тисячі інших українських підприємців – то це і буде симетрична відповідь на блокування наших водіїв і наших вантажів. Це не поза, це не бажання хайпанути, це не агресія в бік наших сусідів. Я вважав і вважаю – не можна шантажувати цілу країну і її громадян, користуючись тим, що вона знаходиться в скрутному становищі”, – наголосив Давиденко.

До того ж польські виробники, продукція яких була широко представлена в українських магазинах, поступово втрачатимуть наш ринок.

“Ті польські компанії, які виробляють товари і реалізовують їх на українському ринку, по-перше, втрачають величезну кількість коштів на логістиці. По-друге, вони втрачають сам український ринок через невчасні поставки товарів – наприклад, зараз середній час відправки транзиту вантажу з Польщі сягає 2 тижні, а середнє запізнення подачі автівки – ще тиждень. Тобто від моменту розміщення замовлення до доставки його в Україну може пройти 3-4 тижні. Враховуючи те, що в нас ідуть свята, і частина товарів може просто не встигнути приїхати в Україну, вони будуть заміщені товарами з інших країн – наприклад, з Румунії, Болгарії”, – сказав керівник департаменту міжнародних автоперевезень ZAMMLER Олександр Кирилюк, додаючи, що надалі ця проблема для польських виробників може дедалі більше поглиблюватися.

“Проблеми з логістикою можуть масштабуватися і перейти на наступний рік – це більше ніж реально”, – зазначив він.

Можна лише сподіватися, що новий польський уряд Дональда Туска врешті розблокує увесь український кордон, вгамувавши страйкарів, адже ця ситуація створює безліч проблем як для України, так і для безпосередньо Польщі. Гра в популізм попереднього уряду сусідньої держави псує імідж Польщі на міжнародній арені та може зрештою, у разі подальшого затягування страйку, призвести до бойкоту польських компаній: як в Україні, так і за її межами. Так, торговельні спілки Бельгії, Австрії, Нідерландів та Італії вже закликали усі європейські компанії бойкотувати польських автоперевізників, що блокують кордон з Україною.

Можна лише сподіватися, що новий польський уряд Дональда Туска врешті розблокує увесь український кордон / фото УНІАН

Тому сусідам варто не стріляти собі в ногу, а пам’ятати, що саме українці стримують своїми життями кровожерливих імперіалістів, які не приховують своїх амбіцій й облизуються також на інші країни, включно із Польщею.

Катерина Жирій

Если вы считаете, что эта заметка была вам полезна и вас заинтересовала, тогда делитесь и пишите комментарии.

Добавить комментарий